Бузковий сад
Коли торкнеться кришталевий іній
Твого волосся біло-сизим цвітом
І закурличуть журавлі осінні,
Я буду поряд в подихові вітру
Твоє життя із рук своїх поїти
Живим повітрям….
Коли забракне сил мене чекати,
Тримати навстіж привідкриті двері
В бузковий сад дитинства коло хати,
Де все на місці в звичній нам манері,
Читай мене крізь образи містерій
Фотопаперу…
Коли я в світі правди віднайдуся
І припаду до рук твоїх з порогу,
Пробач мені гріхи, моя матусю,
Що не вслухалася в перестороги
І фарбувала дні твої в тривогу
Очей вологих…
Коли зверну з дороги на узбіччя
І не повернусь вчасно я додому
Пробач мені, минулі протиріччя,
І не тримай на серденьку оскому…
Я на весні розквітну після грому
В саду бузковім…
15 квітня 2014 р.
.gif "{#}")
