До тебе навпростець
Вже осінь, осінь… Мальви тужать…
І дні біжать, мов на коні.
В тумані сонце очі мружить,
А дні осінні – не ясні.
Кричать дощі чаїнокрило,
І непорочність в небесах.
А осінь мчить, немов на крилах,
Он явір стогне, як васаг…
Вона вже диха, важко диха,
І близько так її лице…
Але кому скажу я тихо
У самоті тепер про це?..
Лишились спати жовті зорі,
І місяць в небі, мов зачах…
А ночі тихі і прозорі,
І не потрібна нам свіча…
Ромни, 26.04.14
