"ТИ - МІЙ РАЙ..."
Запалав світанком небокрай,
Сонце-промені цілують верховіття
І верхи дахів також, немов би світять...
А стожари, наче сходи в рай...
Ти - мій рай на небі й на землі,
Я ж - світанок твій і ранок, день і вечір;
Чорним шовком ночі падаю на плечі,
І туманом тану у імлі.
Сліз твоїх я теплий літній дощ,
Водограй у хвилях-кучерях волосся,
Гомін гір, зела я шепіт, стоголосся
Неземних площин, наземних площ.
Все моє - твоє між "там" і "тут":
Поміж раєм на землі й Едемом неба.
Весь я твій в усьому, лиш для тебе -
Простір вічних радостей і смут.
