03.06.2014 23:29
лише 18+
250
    
  3 | 3  
 © Антоніна Грицаюк

Вирок для сина

Вирок для сина

з рубрики / циклу «Про долю»

Так треба, з долею змирилась, 

Так треба, з тим їй нині жити, 

По ночах старанно молилась

Самій хотілось вовком вити.


По ночах йшов до неї в сни, 

Шептала сину, сину, 

В косах все більше сивини, 

Біль зажене мене в могилу.


Світлини ніжно пригортала, 

Сльозами вмила не одну, 

На зустріч день і ніч чекала, 

Таку знедолену, сумну.


Так треба, так уже судилось, 

В’язниця сина тепер хата, 

Те лихо навіть і не снилось, 

Немає ката-супостата.


Не витерпів він ту наругу, 

Кохання втоптане в багнюку, 

Забив проклятого катюгу, 

Для інших буде за науку.


Відійшла в вічність його доля

Не винесла катюги муки, 

Для сина вирок – це неволя, 

В мерзенній крові його руки.


"Так треба!" - губи все шептали, 

Життя знівечене за мить, 

У інших внуки підростали, 

Її душа, як лис тремтить.



м. Славута, 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 04.06.2014 16:15  Ганна Коназюк => © 

Сумний вірш! Гарно змалювали ще одну реалістичну картину життя...

 04.06.2014 10:42  Світлана Рачинська => © 

Тільки в моєму оточенні, три подібних випадки... Актуално і дуже печально... Чудово!

 04.06.2014 10:37  Тетяна Чорновіл => © 

Болючий вірш! І реальна історія!
На жаль, і таке зустрічається в житті! Дуже шкода....

 04.06.2014 08:22  Тетяна Белімова => © 

Сумна і страшна картина! Це ви описали якусь реальну історію?
Пані Антоніно! Зверніть увагу! Повтор слів завжди збіднює звучання поезії. У вас частить "катюга", у другому випадку це буде прикладка "катюга-мука" (через дефіс). Потім у вас вживання прямої мови, яке ви не оформили:
"Так треба!" - губи все шептали,
Успіхів вам! Соціальна тема у ваших творах завжди болюча й актуальна!