Сентенції божевілля
Мій безум володіє надфальцетом.
Я маю звичку руйнувати стіни.
Не вдалось перейти це мінне поле.
А ти говориш. Ой, як ти говориш!
Приходять ночі, а чи ти їм рада?
І плаче в пеклі серця Торквемада.
А горобці цвірінькають, як літом.
Щось не таке межує із цим світом.
І таракани в голові - не блохи.
Усі веселки замкнуті по колу.
5.06.2014
