Вирок долі
з рубрики / циклу «Про долю»
Вірш написаний на реальних подіях.
Кричала годі, уже досить,
Мов навіжена смерть всіх косить,
Старих, малих впину немає,
Коса в руках тільки мелькає.
До доні тягне свої руки,
Терпить сердешна страшні муки,
Лише шістнадцять має літ,
Не бачила ще зовсім світ.
Немов та свічка догоряє,
За що Господь її карає?
Вирок страшний в неї саркома,
Страшна хвороба всім відома.
А, як дивитись доні в очі,
Сердешна жити дуже хоче,
А лікарям біда на руку,
Буде надалі за науку.
Гроші тягнули, не вгавали,
Кишені ширше розкривали,
Вирок відомий з перших днів,
За мить світ білий почорнів.
м. Славута,
