08.07.2014 15:27
для всіх
224
    
  5 | 5  
 © Ем Скитаній

Теленкар

Теленкар

до віршувань в окупації.

ця революція

збила його з пантелику -

на лицях і вулицях

бачив істерику й крики

і розхристані душі

у задушливій цій ноосфері

вітер в повітрі розлущив, 

розвіяв йому

під замкнені двері -

він розвора з руїн, 

люди кидАють у нього камінням

і стріляли услід, 

але влучити в нього не вміли -

він був за межею країн, 

він утік до садів, 

заховався в чарівні раї

і, утішений там, він радів, 

заблукав у наїв -

на теленці там грав

і, на крилах злітаючи в небо, 

все оспівував світ

і дівочу красу, 

злотокосую вроду, бо знав -

це потрібно, 

так треба...

і здрімнути приліг

у вИсокостельних хоромах, 

де відлуннями стогін

і сміхи, і хори -

та розплющити очі не зміг...

спочиває в захмар"і

у зморі.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 09.07.2014 15:19  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Вартий уваги і осмислення вірш!
Пізнавально про теленку.

 09.07.2014 10:08  Тетяна Белімова => © 

Хай у теленкара все буде добре!)) Запам`ятаю це слово! "Теленка" і "теленкар".

 08.07.2014 22:06  Панін Олександр Миколайович... => © 

Народний вірш.

 08.07.2014 18:36  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже-дуже сумно чомусь стало!

 08.07.2014 17:17  Світлана Рачинська => © 

Сумно звучить його гра на теленці, але й світла спогадами водночас!
Рада читати Вас! Чаруюча поезія.