20.07.2014 00:13
для всіх
226
    
  1 | 1  
 © Олег Буць

Незнаному рискалеві…

Ой, рискаль незнаний, гордістю іскришся –

Знать, в інформаційний загнаний загін…

Спиш завжди спокійно. Плямкаєш і сниться, 

Як Росія-матір устає з колін.


Хай тобі присняться лицарі підводні, 

Що «спасіте душі» гнали з глибини…

Нохчі й генацвале, биті і холодні, 

Що сказали: «сироти краще, ніж сини…»


Хай прийдуть до тебе ті, що із Рязані, 

Із мішків панельних кликали до мсти!

Грішнії Норд-Оста, ангели Беслана –

Всі місця, де чудом не пропав і ти…


Хай тобі присняться вдови із Слов’янська, 

Що тебе, немудрі, кликали «Спаси!»

Бабці малайзійські, дітки нідерландські, 

Що тебе не знали в смертнії часи…


А якщо державна велич безпомильна

Та й не дасть приснитись всім, що не збулись –

Не питай по кому завели будильник, 

Помолися на ніч, сам собі приснись…


Хай тобі присниться чорний твій месія…

Він себе з тобою затоптав за Крим…

Як тебе розіпнуть, скажуть: за Росію

Ліг рискаль незнаний… Ну і Путін з ним!



18.07.2014

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 21.07.2014 09:48  © ... => Тетяна Белімова 

Дякую за розуміння! Мені знайомі, що читали цей вірш, вказали, що бавлюся з енергетично важкими текстами. Певно, мали на увазі, що це небезпечно і для автора даром не проходить))) А що означає "бавитись"? Тут новини подивишся - і або компа відкрити, або пляшку дістати за впомин душ...)))
А потім сідаєш і, як компенсацію пишеш пародії на тему гарних лікарок, або щось про зв"язку "москалик-рискалик"... Інакше не мож...

 21.07.2014 08:57  Тетяна Белімова => © 

У які страшні часи нам довелося жити. Страшна доба часто породжує багато текстів, які потім стають народними. Так буває... Але хай уже більше так не буде! Як же тяжко.
Сильний ваш твір!