Мальва Світанкова СОННІ ЧЕРНЕТКИ
2 Сонно. У рамах віконних світло:
Як зорі мигтять привітно,
Ох, сяє ж земна корона! )
Смійся! Хай знову дивує місяць.
І сончиків, ти не бійся.
В сніжинках зірок зігрійся.
Боже, як добре у день погожий;
І дощ заливний на втіху...
Опівночі все затихло.
Гарно: купають пінисті хмари
Тілесно-духовну тару:
Душа осягнула чари...
У зареві днів осінніх.
****
Так тепло-приємно..
Ніжно.
03.09.2014 02:05 © ... => Тетяна Белімова |
А я коли таке пишу, все здається, що рядка не вистачає)). Та хай буде!) Дякую за відгук. |
02.09.2014 22:32 Ганна Коназюк => © |
 І приємно і ніжно...)) Красива поезія!!! |
02.09.2014 20:20 Тетяна Белімова => © |
 На мій погляд, терцина - один із найскладніших розмірів! непарне римування. це складно. і натхнення, звісно, теж. Гарно, коли так виходить!))) |
01.09.2014 22:02 Тетяна Белімова => © |
Моє чудово!!! І так соненнько! Вже сплю)))
|
01.09.2014 19:23 Тадм => © |
 ніжний..., але чому глинЯну? |
01.09.2014 15:36 Оля Стасюк => © |
 справді тепло-приємно, але хто такі сончики? |
01.09.2014 09:13 Світлана Рачинська => © |
 Урочистий , і водночас, ніжнюсінькими словами обрамлений вірш. В твоїх словах живе казка і наповнює життя відчуттям дивовижної краси... Як от "земна корона", " в сніжинках зірок", "пінисті хмари"... Надзвичайно... Сподобалось) |
.gif "{#}")