До і після
У грудях біль: вже навпіл "до" і "після".
Скажи: куди податися в світи?
Втікти від себе крізь розбиті вікна
На кризі шибки, не зотліть аби?
І ти мені не ти... І я - не ліпша...
Скриплять слова оскомою "чужі".
Що сталось так, здається, не найгірше:
Були такими завжди у душі.
Обледенілим дотиком за плечі
Хапає ніч - і кидає в пітьму!
Не раз від себе планувала втечу,
Та мовчки далі боса йду по склу.
Назад - не повернутись! Бездоріжжя...
Гірку печаль в листівках без адрес
Не прийме листоноша. Та й запізно:
В минуле не повернеться "Експрес"...
Безсоння вовком аж до божевілля
Десь виє нам по нотах самоти.
І вовчі ікла в серце входять вільно...
Бо я - не я... І ти мені не ти...
