Незнайомцю
з рубрики / циклу «Новітня історія»
Вихором промчався через двір -
І напруга закувала вилиці.
У торбині за плечем кефір,
У руках жилавих довгі милиці.
Під кросівком на одній нозі
Закружляло листя вітром кинуте.
А скупій, непроханій сльозі
Не вдається непомітно зринути...
Хочеться свідомості моїй,
Щоб сльоза лишилась непобачена.
А у тебе досвітком з-під вій
Збігла юність, де нога утрачена.
Ненажерлива війна-палач
Заганяє у безвихідь втомлену.
Чуєш, хлопче, ти усе пробач
За роки надщерблені, надломлені...
Київ, 26.09.14
