Можливо
з рубрики / циклу «Мить небесного натхнення»
Загублена крихта між зоряним пилом,
Здається вчорашнє то сонячне сяйво.
Залишена пастка що, світло відкрила -
Відсутні кордони, відлуння не зайві.
То музика сфер, там де арфи і ліри,
І лютня сатира, і ангела пісня,
Як лебеді білі, зірки клекотіли…
Можливо… можливо. Година вже пізня.
10.05.2014
