22.10.2014 15:06
18+
372 views
    
rating 5 | 16 usr.
 © Олена Вишневська

Багряне небо

Багряне небо

Вкотре там на сніданок багряне від пострілів небо, 

Натще кілька ковтків розіп’ятого криком повітря…

І на зміну птахам перелітним, поглинувши щебет, 

Розлітаються кулі свинцеві в кривавій палітрі.


Там за безцінь зливають пульсуюче серце країни.

Мінус тисячі сонячних променів – безвісти… вбито…

Хрест на лінії долі не тільки того, хто загинув:

Сиротіє земля, наче в голод затоптане жито.


Скоро трави червлені завіє студена пороша.

Вкриє рани обвітрені білого пуху перина…

Тільки сни не прийдуть від такої гостини солодші.

Скільки «опадів» випаде там – не докажуть в новинах.


Попри правду гірку в серці сторожко теплиться віра

Що нарешті закінчаться вибухи штучного грому…

Там здавалось не раз, як з Малого Ковша понад міру

Зорі тихо стелили жадану стежину додому…



22 жовтня 2014 р.

Публікації: Олена Вишневська

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 10.11.2014 14:37  © ... => Невідомський Міха 

!!!Спасибі!!! 

 10.11.2014 12:56  Невідомський Міха => © 

!!!потужно 

 23.10.2014 15:14  © ... => Тетяна Чорновіл 

На жаль....
Дякую, пані Тетяно, що розділяєте думку... 

 23.10.2014 14:17  Тетяна Чорновіл => © 

Тяжко читати, але така наша жахлива дійсність! 

 23.10.2014 12:39  Тадм => © 

На жаль.... 

 23.10.2014 09:36  Тетяна Ільніцька => © 

звісно! може я трохи не так виразилася! треба! неодмінно треба писати. 

 23.10.2014 09:30  © ... => Світлана Рачинська 

Дякую, моє світле сонечко! Попри коми в горлі, і пересушені чорнила в пері мовчати - злочин.....
Віримо, надіємось! 

 22.10.2014 22:15  Світлана Рачинська => © 

Оленко, будь які слова зайві... Читала з комом в горлі, дуже сильно! Віра - попри гірку правду! Пречудово! Торкає серця... 

 22.10.2014 21:17  © ... => ГАННА КОНАЗЮК 

Потрібно, Анютко, але зачасту той біль скову€...
Дякую, люба!
Хай швидше сходить сонце! 

 22.10.2014 21:14  © ... => Тетяна Ільніцька 

Сонечко, та якщо нам важко писати, читати, то як там тим чоловікам, юнакам?..... важко, але мовчати постійно не можна...
Дякую, моя люба! Які там дозволи? Я повністю ручаю це право тобі! 

 22.10.2014 21:12  © ... => Якобчук Павло 

Вірю, Пашо.... вибачте, що рани ятрю живі, але іноді мовчати ста€ не сила...
Дякую 

 22.10.2014 21:11  © ... => Деркач Олександр 

Вдячна, Олександре!
Хочеться світла, а зі сходу чорна хмара... 

 22.10.2014 21:10  © ... => Мальва СВІТАНКОВА 

Спасибі, Мальвочко! Хай повертаються додому хутчіше живими! 

 22.10.2014 21:09  © ... => Тадм 

Так, Танюш, серце вірити відмовля€ться, але ж.... але ж.... 

 22.10.2014 20:50  ГАННА КОНАЗЮК => © 

Гарно, образно, боляче... Але про це слід писати, попри біль. Молодчина! 

 22.10.2014 19:40  Тетяна Ільніцька => © 

Оленочко! Така твоя мова вироблена і образна - суцільні метафори, але погоджуюся з Пашою: читати справді важко. Тут доречніше за все сказати: Слава Героям!
Забираю з твого дозволу до нашої групи на ФБ.  

 22.10.2014 19:36  Якобчук Павло => © 

Я чесно кажучи Оленко коментувати якось не можу. Болить душа та мусить виливати хоча б у вірші. Душевні, щирі, солоні. + 

 22.10.2014 18:28  Деркач Олександр => © 

Гарно написано, без пафосу, чутливо і душевно... 

 22.10.2014 18:10  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Зачіпає.. Емоційно так і метафорично.+ 

 22.10.2014 18:01  Тадм => © 

Оленко, чудовий твір. вдалі образи. чіпляє. Жахливо, що це про нас. Про сьогодення. Не віриться.... 

 22.10.2014 17:23  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Спасибі, пане Олександре!
Будемо надіятися і молитися за те, аби трагедії залишалися в минулому... 

 22.10.2014 15:20  Панін Олександр Мико... => © 

Дуже гарно, поетично. Можна побажати, щоб найшвидше не стало нових трагічних тем.