08.12.2014 17:17
для всіх
526
    
  10 | 10  
 © Ганна Коназюк

Одинокий курган

Одинокий курган

з рубрики / циклу «Новітня історія»

Одинокий курган, мов на варті козацької слави, 

Так велично стояв, зберігаючи степу могуть.

Крізь віки одягався в осяйні небесні заграви, 

А в душі, як в колисці, правічної доблесті суть.


Спочивав там козак - мужній воїн вкраїнського роду.

І казкар, і кобзар, і мудрець - характерник Мамай.

Мав цілительський дар й молодецьку чаруючу вроду.

Висить образ його біля лику святих зазвичай...


Та поганська рука осквернила священну могилу -

Росіянці в Криму порівняли з землею курган.

Та чи зможуть вони подолати мамаївську силу, 

Через дурість собі затягнувши на шию аркан?..


Козарлюга воскресне, сап`яновим чоботом вдарить, 

Оселедець закрутить і шаблю ухопить до рук.

Й гопака бойового проклятому ворогу вшкварить!

Перекинеться птахом і в небо злетить ніби згук...



Київ, 08.12.2014

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 11.12.2014 15:45  Антоніна Грицаюк => © 

Чудовий вірш! З прекрасним кінцем!

 10.12.2014 21:20  Тетяна Чорновіл => © 

Чудовий вірш!
А від тих зайд і чекати іншого не варто! Гопники і є гопники! ((

 09.12.2014 13:26  Сашко Новік => © 

гарний вірш

 08.12.2014 23:27  Зельд => © 

Дякувати Богові і Вам, не забувається великий лицар козацтва, характерник, наше коріння - козак Мамай.
І звичайно гірко, що могилу розгорнули, але дива тут мало, поза тим, як ця орда уже багато століть бореться таким чином, підлістю, обманом, ницими поступками, не дотриманням слова, зрадою, викорчовуванням свідомості і розриванням козацьких могил.
Але не зможуть викоренити з людської пам`яті, не мають на це способу.
Вірш сподобався!!!

 08.12.2014 22:17  Тетяна Белімова => © 

Козак Мамай був відомим характерником - крізь вогонь і воду, й водночас улюбленим образом українського фольклору. Яворницький на початку ХХ сторіччя позвозив до Дніпропетровська, (тодішнього) Катеринославу до сотні дверей з простих хат України, де селянські малярі на свій смак зображали цю легендарну постать. 

Сумно. Такі важкі реалії нашого життя. 

 08.12.2014 20:44  Олег Буць => © 

Дуже гарно Ви написали, а головне, пророче. Я цієї інформації не читав, але якщо це правда, то я не заздрю осквернителям могил... В нас в Україні дуже погано кінчали ті, що цвинтарі валили, церкви закривали...

 08.12.2014 19:45  Світлана Рачинська => © 

Ось прямо так! З гопаком! По нашому!
Ганно, дуже... У творі ожив символ. Не просто символ, а вартовий! ХвАцько так вийшло! По-козацьки, по-Мамайськи! Чудово!

 08.12.2014 19:38  Олена Вишневська => © 

Чудово!
А поганська в тих людей не лише рука, а і душа!( прости мене грішну Господи....)

 08.12.2014 17:35  Панін Олександр Мико... => © 

Коли вороги недолуго знищують могилу Героя - то є вірний знак того що Герой прийде по їх поганські душі.
Свого часу люті, але розумні завойовники не чіпали святинь тих народів, яких намагалися завоювати.

 08.12.2014 15:39  Антоніна Спірідончева => © 

Клас! Так їм!

 08.12.2014 15:10  Люлька Ніна => © 

У вірші крик душі. Яка краса українського поетичного слова. Молодець!