Сільська валюта
Стоїть село – сотня хаток. Нема в церкві давки…
Панотець там службу править.
Звісно…
На півставки…
Не місцевий. Ще й не хоче править за «спасибі» –
Що ловити в калабаньці трохи більшій рибі?
Тож до служби треба везти. В "Мерседесі", діду!
Здай фляшки! Почисть кишені! Запрягай сусіду…
Бо хто не дав пару гривнів – той не має щастя…
Як ти, діду, селом прОйдеш, вільним од причастя?
Нашим людям як завчасно гріх не відпустити –
Що їм ще один на душу? Зможуть і прибити…
А у діда лиш недавно внуки гостювали…
Кріля водив до крілиці… Теж пішло чимало!
Та ще на дві служби в церкві непогано кинув:
Дітям… Десь –
Щоб було добре…
І за Україну…
Лізе дідо на бантини – кури кудкудачать!
За відібранії яйця – діда зверху значать!
Як оцю сільську валюту вкласти у бензина –
Можна так отця провезти – задимить резина!
Ой, нікому б я не радив взнати того меду,
Коли пенсія позаду. Лиш, кгм… кури… спереду…
То не смішно, добрі люди!
Хіба дідо винен,
Що везти когось за яйця –
Курячі – повинен?
* * *
А в сусіда – псяча буда десь побіля хати.
В ній – разом зі псом ночує лімузин горбатий...
І щоби провести службу так, як то ся хоче,
Біжить дідо до сусіди, , кгм… платою… стукоче…
Ось в неділю «Запорожець» – фуркає і грає!
В ньому панотець коліньми вуха затуляє...
Для занурення у мислі засіб ефективний –
Бо мотор не чути ззаду турбореактивний…
Раптом... Просто серед поля – пшикнули і стали...
ШОфер плюнув… Згадав маму… «Отче! Потручали!
Всі в неділю, певно, в церкві – з ранку до обіду...
Гляньте: Окрім нас, паскуда ні одна не їде!»
Стали двоє з обох боків, двері прочинили,
Дід за бампер причепився… В общім, покотили…
«Полюбуйтеся, панотче! Мій "горбатий" – сила!
Має ззаду два мотори! І ще два – на крилах!
Лиш тоді моя машина, як літак, літає,
Коли двоє вперед тягнуть... А один – тручає...»
Перли так, як коні плуга по довженній ниві!
Добре, що на ті півставки люди не ліниві!
* * *
Так здобув отець в неділю немалу звитягу!
За, кгм… натуру – «Запорожця»?
Ой, не кожен тягав!
Преподобний те послухав... Посміхнувся в вуса:
«Добре, що не здогадались вислать "Білоруса"!»
Ну а дідо тихо мріє…
«Як ся гарно впрЯгнем,
То за яйця – по Вкраїні
«Москвича» протягнем!»
* * *
«Скажи, тату, та хіба ж так, правда, бути мало?»
«Поки маєш, сину, кгм... кури – ще не все пропало…»
Можна дати ще і перцю!
А комусь і меду!
Ще не все у нас позаду!
Коли є спереду!
м. Чернівці, 2002 р.