Клен осиротів
з рубрики / циклу «Про Природу»
Немовби вітер скаженів,
Жбурляв листя щосили,
За мить лиш клен осиротів,
Листочки залишили.
«Куди, ви», - лячно помахав,
Тріщало аж гілля,
А вітер й далі не вгавав,
Жовтіла вся рілля.
Хмари на небі пливуть чорні,
Втоми вони не знають,
Такі швидкі, такі проворні,
Й на хвильку не вгавають.
м. Славута,
