Медово-калиновий сон
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»
Дощ вистукує в шибку, об дах,
Росить листяних мрій позолоту,
Осінь ніжить у сні насолоду,
У калинових терпне медах.
Нишком крадеться сон, ніби тінь,
Через шибки незгоду імлисту,
Сіє трепет опалого листу
В дивовижу медових видінь.
Подих ще… І дощами зійду,
Роз’ятривши думками краплини.
В сні лишу тільки спалах калини
Й серце, зніжене вщент, у меду.