ЯК МИ БРАКУЄ ЛІТА...
Як ми бракує літа
Коли печаль пригріта
І топляться ледачі
Під сонечком невдачі
Як ми коня бракує
У полі що гарцює
На ньому без упину
То вгору, то вдолину
Як ми ріки бракує
Що хвилями керує
Камінчика жбурнути
Розбігтися й пірнути
Як ми бракує гір
Де ходить дикий звір
І вітер трембітає
Для тих хто там блукає
А небо сіє зорі
Блискучі та прозорі
Кидає у діброву
Зелену смерекову
Вечеря на природі
Із цвіркуном в городі
Повітря злотоквітне
Солодке і тендітне
Як ми бракує літа
Коли душа зігріта
І кожен день світання
У серце шле кохання
