25.12.2014 21:33

для всіх

245

3 | 3

 © Олег Буць

Синій змах крила

Нам Росія ламала браму,  

Підкидала свого добра 

Під усякими прапорами,  

І такими, як грудь снігура. 

Всюди вічно поживу бачить,  

І кричить, що її гора! 

Бо знайшла в курнику 

Для удачі – 

Двоголового 

Упира… 

То не півень – летюча миша – 

Крильми неба закрила шмат,  

Бо хотіла би, як раніше,  

Щоби день затягло у чад… 

Ой, тварючко, не жди нагороди!

Повертайся навести лад 

У «анали 

родной природи»,  

Або просто – 

У Рашу, взад. 

А не вийде із нас ніколи 

Сотворити одну із зон! 

Вже ж мутантів діти для школи 

Б’ють на чучела, бо сезон… 

Вчаться нинішні першоклашки 

Без учительських перепон – 

Як привабити 

Пташку-рашку 

Хлібом, моченим 

В самогон… 

Хто ти – миш, чи яка лисичка? 

І на вепра – знайдеться лом! 

Бо чека синьо-жовта синичка 

Із гранатами під крилом. 

Попадешся – жаліть не стане: 

«Прилетів за наказом Х…ла?» 

І тільки небо 

Тебе помАнить 

Синім змахом 

Її крила!

м. Туркменабат, Туркменистан, 22.12.2014