03.01.2015 20:30
для всіх
270
    
  7 | 7  
 © Микола Чат

Зимоцвіт

Зимоцвіт

Розквітла кущами жасмину

Зима у степу безбережнім.

Мов ружа, шаріє з-за тину

Калина в уборі мережнім.


Лоскочуть березові вії, 

Животики хмар снігоносних.

Здригаються (сміхом завії), 

Товстулі в конвульсіях млосних.


Дуби-забіяки, «на роги»

Зчепились мов олені з кленом, 

Листок, на сріблистість дороги

Зросивши брунатним знаменом.


Рубінова айстра світила, 

Спалахує потай у висі.

Лілейною павою крила

Розпластує віхола в лісі.


Щебече трава оскляніло, 

Озимка коштовну сюїту…

Стою і милуюсь зомліло, 

Шаленством того зимоцвіту.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 19.01.2015 23:11  © ... 

Дякую за теплі відгуки.

 04.01.2015 23:02  Тетяна Чорновіл => © 

В кожному рядочку - яскравий образний зимоцвіт!
Чарівний вірш.

 04.01.2015 14:27  Ганна Коназюк => © 

Зимоцвіт - таке зимове і водночас тепле, затишне словотворення!)) Надзвичайно витончена, образна поезія!
Неймовірна краса!!!))

 04.01.2015 13:24  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Казково-чудові зимоцвіти!))


********************************

 04.01.2015 10:37  Тетяна Белімова => © 

Надзвичайно вишукано! Особливої краси додають відточені й досконалі рими! Спеціально перечитала - жодного зайвого звуку, ні одної неповної! Ви - майстер, маестро!

Браво!!!

{#}

 03.01.2015 21:30  Світлана Рачинська => © 

Сиджу і милуюсь зомліло, шаленством цього зимоцвіту!... Вражаюче красиво!...