Приспав...
В кімнаті –
Лавандові сни.
Слова –
Примарні казки.
Обійми –
Шовковий обман.
Кохання –
Вже не талан.
У косах
Волошки цвіли.
Давно!
Вже забула коли…
Синь ночі –
Спасіння одне.
Зоставиш
Все денне, лихе…
Заплющила
Очі ясні,
Занила
Колючка в душі…
Він думав,
Що міцно приспав,
Й кохати
Іншу помчав…