01.02.2015 22:05
для всіх
194
    
  1 | 1  
 © Кучеренко Олександр Васильович

ОДІОЗНИЙ CASUAL

ОДІОЗНИЙ CASUAL


Злива знаходить тебе на проспекті


вкрай нікудишнім ковалем


долі.


Струшуєш бруд із одягу, 


з тіла – докір моторів.


Нервова рука дістає з макінтошу


за звичкою твій


кишеньковий...


крематорій.




Запалюєш «More» – сигнальну ракету, 


відправляєш у небо кільцями.


Вогонь пожирає цигарку, 


дим поглинає легені.


Зараз би піцци... та де там...


Ти сам


давно, як велика піцца.


Тільки от замість начинки кишиш алергенами.




Ти не бідняк – тобі пофіг на себе, 


саме тому твій стиль – «casual».


І саме тому випадковість


превалює в твоєму одязі.


Саме тому ти насіння лузаєш


упереміш з бобами кеш’ю.


І від цього, признатися чесно, –


не менш одіозний.




Звертаєшся до бомжа в підворітті.


Питаєшся: «Котра година?»


Бомж винувато здвигає плечима.


Мовляв, звідки, дивак, мені знати?


І стуляє своє обличчя руками –


брудними й напрочуд худими.


Після вдалого дня


згортають товар нумізмати.




Отак вечорами безцільно блукаєш


серед похмурих лю́мпенів.


Душиш в собі думки і рими –


пусті, спільнокореневі.


В темних калюжах ночі натхненно


мокрими кедами хлюпаєш, 


ніби бажаєш розслухати спів королеви.




Нікого довкруг.


Тільки марево бачиш: твій бос і ти.


Ніч затулила світило товстою плахтою, 


Ти тривіальний, офісний зоопланктон.


Тобі б в море спокою


вдосвіта


тихо


шубовснути...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 03.02.2015 13:37  Світлана Рачинська => © 

Ого... Брутально навіть трохи...Цікавий текст, Саш.