Схлипують хмари…
Схлипують хмари
снігу крупинами
над головою.
Їхні отари
котяться брилами
до водопою.
Сонце розчавлене,
в темінь удавлене
гасне поволі.
Вітер долиною
зблискує спиною
в наглій сваволі.
Здиблює шкуру
осока приморена
над берегами.
Крекче зажуру
ріка переорана
льоду плугами.
Лютий велителем,
зимним хранителем
попід сосною,
Всівшись між вітами,
жде першоцвітами
зустріч з Весною.