Чому кохання...
з рубрики / циклу «Фрази»
Чому кохання викликає біль,
Чому із ним приходить лиш тривога?!
Чом душу роз’їдає наче сіль,
Приносить у життя саму тривогу.
Чому кохання розум забира?
Чому не діє не одна предосторога?!
Чому душа від нього лиш сира,
А шлях до щастя, то крива дорога.
Чому кохання полюбляє сум,
Чому від нього не існує ліків?!
Чому від нього так багато дум,
І горя так багато, аж до віку…
Чому кохання радість до зірок,
Чому від нього місячне паріння?!
Чому весь всесвіт наче закуток?
І райдуги, за ночі мерехтіння.
Чому кохання, то єдина мить,
Чому воно так стрімко пролітає?!
Чому душа над хмарами летить,
А серце спокою краплиноньки не має.
Чому ніхто не знає де воно живе?
Куди іде і звідкіля приходить?
Чому воно те саме і нове?
Чому людей із розуму геть зводить?!
Одне я можу говорить завжди,
Той відповіді на питання знає,
З пустого у порожнє хто наллє води,
Та сам нікого за життя не покохає.
20.02.2015