19.04.2015 00:41
for all
149 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Андрій Гагін

Пробудження

Початок, як витік ключа із глибини;

Що силу дає. І летіти. І жити.

Уже не спинити. Нема половини

У дійстві. Ожити, цвісти ніби квіти, 

Що скинули сонну холодну ряднину -

Розтанула в сонячних свіжих обіймах.

І тут мимоволі згадаєш родину -

Усе найдорожче, із митей безцінних.


Проникне. Наповниться сумішшю сили.

Інакшою. Новою. З тисячі крапель.

Нестримного запалу, що розтопили

Вогні у весні, у душі, у серцях.

Невидиме - видиме. Прагне щосили

Знайти своє місце, у нових роях:

Земного, відчутного, свіжої зливи…

Позаду залишиться пройдений шлях.



03.04.2015

Публікації: Андрій Гагін

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 19.04.2015 14:41  Мальва СВІ... => © 

Просто... та водночас - чудово! 

 19.04.2015 06:38  Дебелий Ле... => © 

Дуже гарний, життєстверджуючий вірш!