На межі...
з рубрики / циклу «Новітня історія»
Увібрали ноші кров, мов плащаниця…
Воїн грішний і святий на них лежить.
Червоніють крапельки, як медуниця,
На чолі. А очі-очі… В них блакить.
Незабудкові…
І думки вже полетіли геть у вирій,
Надворі хоч липень місяць і жара…
У солдата молодого скроні сиві.
На сухих устах сховалися слова.
Непромовлені…
Учепилася душа в гаряче серце,
Бо не хоче залишати дужу плоть.
В небеса крізь очі дивиться, як в скельця, -
Суміш раю. Небосинь і позолоть…
Амальгамові…
Київ, 10.07.15
