26.07.2015 07:25
for all
133 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Тадм

А що, як крім слів не лишилось нічого

А що, як крім слів не лишилось нічого "А що слова, тужливі, кострубаті,
Що тексти, легші за фріволіте?"
Наталя Святокум

А що, як крім слів не лишилось нічого:

ні сили, ні сліз, ні терпіння? Усе…

усе розчинилось в страшному «для чого?», 

котре до кісток, до нестями гризе?


А що, як слова, ніби нить Аріадни, 

тримають когось попри все на плаву?

Нехай кострубаті, глевкі, недоладні, 

але ж перекроюють долю й твою....


А що, коли слів не буває багато

і десь коло прірви якраз на краю

одне тільки їх розмаїття строкате

докупи збиратиме сутність чиюсь…


І вкотре уже у двобої із болем

в душі ворухнеться тихенько на дні:

хай краще назвуть мимохіть балаболом, 

ніж, слова зрікаючись, зрадиш собі….



Миргород, 25.07.2015

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 27.07.2015 18:52  © ... => Мальва СВІТАНКОВА 

Спасибі, Мальвочко! 

 27.07.2015 18:49  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Вірш-запитання.Сподобався!
Відчуття його зрозумілі.
А знаки - ??? - як завжди, притягують... 

 27.07.2015 18:44  © ... => Олена Вишневська 

Дякую, Оленко! 

 27.07.2015 18:44  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Красиво сказали, Олександре Миколайовичу! 

 27.07.2015 18:41  © ... => Каранда Галина 

Галинко, все простіше: мені сподобався Наташин вірш, але потім подумалось: а що, якщо людина не може не писати? Тож цей твір. можна сприймати як спробу осмислити феномен графоманії.
А Ваші роздуми мені близькі й зрозумілі. Вдячна за увагу :) 

 26.07.2015 18:49  Каранда Галина => © 

задумалася над поняттям "балабол"... це людина, що забагато говорить, не переймаючись тим, чи комусь це цікаво? чи якій пофіг, про що говорити, лиш би не мовчати, навіть якщо вона дуже слабо розбирається в предметі розмови? а хіба поняття "промовчати" і "зректися слова" тотожні?
Я так розумію, що ці два вірші, Наташин і Ваш - наче продовження дискусії про те, чи треба писати про війну, не бувши на ній... описувати СВОЇ відчуття і ставлення до подій - це одне, а описувати ПОДІЇ, про які чув через треті руки і закликати до чогось, чого сам не робиш - ото вже і є балаболство.
для мене вірш - можливість передати стан душі і своє ставлення до чогось, а цінність його - в оригінальності і незбитості теми, в унікальних Образах. а коли автор починає ямбом і хореєм проповідувати "політику партії" на даний момент, то це вже сприймаю, як балаболство. типу "тема в топі, всі це кажуть, і я скажу." 

 26.07.2015 18:06  Панін Олександр Мико... => © 

Балаболом можуть назвати лише балаболи, тьху на них!
Коли не лишилось нічого крім слова, це значить, що лишилась можливість повернути усе за допомогою слова. 

 26.07.2015 08:22  Олена Вишневська => © 

Впевнена, що коли крім слів не залишилось нічого, балаболом ти не станеш, бо тоді твоє слово несе щось значно більше, ніж зазвичай...
Дуже сподобалось, Танюш!