Дисгармонійне
Ярий у сонця плуг
виорав жар у день.
І бедуїнів круг
сумом своїх пісень
долю кляне щомить
і днів пекельний ряд.
Молить дощу й на мить
Зиму вернуть назад.
Тужний верблюдів рик.
Кличе намаз. Мулла
Просить про холод рік.
Хай повелить Аллах.
А там, де Північ кряж
креше у фіордів дно,
пресвітлий вой-варяг
спекою снить давно.
Бачить, у щасний час
крига зійде слізьми
і квітів чумний чад
дихати дасть грудьми.
Одіна зір завмер.
Вабить земна краса.
І серед вищих сфер
мрію снять небеса.
Київ, 2 серпня 2015 року