Мешканка Донбасу Ірина Довгань доправляла продукти й ліки, а також пожертви місцевих мешканців в одну з військових частин України. Сепаратисти з батальйону «Восток» вистежили її та заарештували. Спершу жорстоко побили, а потім прив’язали до стовпа електромереж у центрі Донецьку, де над нею знущалися перехожі, прості донеччани. Ірину Довгань звільнили за втручання іноземних журналістів.
Командир батальйону «Восток» Александр Ходаковський вибачився перед нею і засудив жорстокість своїх бійців.
Прекрасна мелодійність. Не знаю чому але коли розпочав читати вірш відразу виринув у пам`яті вірш М. Цветаевой "Пригвождена к позорному столбу Славянской совести старинной, "
Світ перевернувся і запанувало на ньому зло. Важко мені говорити про людську жорстокість, про іуд, які були в усі часи. Але я впевнена: на ганебному стовпі історії будуть записані імена окупантів та їх підспівувачів і посіпак!
Пам"ятаю цю історію... І тисячі питань - чи це люди?... Таню! Вірш сильний, влучний і надзвичайно проникливий! Перечитувала кілька раз! Гнів народний має карбуватися ось так... Чудово!
Чудова посвята! Україна повинна пам"ятати своїх звичайних героїв! Які ради неї згодні стояти біля ганебного стовпа! Я також писала про Довгань. Шана їй велика і народний уклін.