Я чую
Навіщо мені телефони,
Навіщо мені Інтернет,
Я й так стогін чую із зони,
Де мучить людей інтервент.
Я чую як плаче країна
За тими, життя хто віддав,
Щоб вільно жила Україна,
А вбивця навічно пропав.
Я чую як йдуть батальйони,
А там добровольці одні,
Згуртовані для оборони
Й до бою стають у ці дні.
Чужої землі їм не треба,
Їм досить своєї землі
Та мирного синього неба,
Щоб жити у місті й селі.
Тож хай інтервент утікає
Допоки іще він живий
Й дорогу до нас забуває,
Бо він тут бандюга чужий.
25.08.14.
м. Київ, 25.08.14.
