ВСТАНУ!
з рубрики / циклу «ПСИХОЛОГІЧНЕ»
до мети!
– Та зараз домету мамо... що ви
вчепилися...
Я на долі вибрик жодний
Не тримаю зла.
Впав я. Впав на брук холодний.
Впала і мітла.
Душу ти, осіння стуже,
Не ятри мою.
Перехожим же байдуже,
Хто я й нащо п’ю,
Чи знайду запою млою
Дрібку каяття,
Щоб ізнов мести мітлою
Листяне сміття.
Осінь хтось наслав неждану
На мою біду…
Та сказав же, зараз встану!!!
Встану й домету!