Моя лебідь біла

з рубрики / циклу «ВАРЛАМ ШАЛАМОВ. Колимські зошити. Синій зошит»

Переклад вірша Варлама Шаламова
«Ты держись, моя лебедь белая»

Ти зберись, моя лебідь, силами

Коло батьківського крила,

Прагни злету крильми несмілими,

Ти ж на півдні ще не була.

Похвались там красою півночі,

Що в снігу залишила ти,

Де ні квітів, ні плевел, сіючи,

Ждати марно від мерзлоти.

Переплутавши назву місяця,

Спеку січня вдихни вгорі,

І лети, ніби дива вісниця

Чи знамення в календарі.

Злинеш птахом ти? Чи льодиною?

Та котру не минеш сторону,

В небі піснею лебединою

Навіщуєш свою весну.

А з небес за твоїми відльотами

Звисне осінь, тамуючи сніг,

І наповнить мокви турботами

Хмурі скупчення хмар дощових.

__________________________

Ты держись, моя лебедь белая,

У родительского крыла,

Пролетай небеса, несмелая,

Ты на юге еще не была.

Похвались там окраскою севера,

Белой родиной ледяной,

Где не только цветы – даже плевелы

Не растут на земле родной.

Перепутав значение месяцев,

Попади в раскаленный январь.

Ты не знаешь, чего ты вестница,

Пролетающий календарь.

Птица ты? Или льдина ты?

Но в любую влетая страну,

Обещаешь ей лебединую

Разгулявшуюся весну.

Но следя за твоими отлетами,

Догадавшись, что осень близка,

Дождевыми полны заботами

Набежавшие облака.