Озеро Тельбін
з рубрики / циклу «Не кидай Батьківщину милу...»
На бережечку – все так само,
Хоча минуло сорок літ…
Ще тато молодий… І мама…
І я – мала… І – юний світ.
А поїзди швидкі гуркочуть
На протилежній стороні…
І серце тут молитись хоче,
І знову пишуться пісні!
І це освідчення спізніле,
Що в скронях тихо стугонить, –
Мов благодать… Мов янгол білий,
Який освячує цю Мить.
м.Київ, жовтень, 2015
