Відлуння осені
Дощів молитви вразили мене
І церква в верховітті сосен!
«Минає все, і згодом це мине» -
Шепоче вітром рання осінь…
Самотність, перш за все, це стан душі,
Безлюддя часто нас лікує,
На самоті народжені вірші –
Це краще, аніж ті, що всує…
В доповнення до мого вірша, хочу процитувати чужі думки й слова:
"Ми звикли боятися самотності, дивимося на неї виключно як на негативне явище.
Медики вважають, що самотні люди значно легше піддаються хворобам ніж ті, у кого є родина. У них вищий ризик серцево-судинних захворювань, менша тривалість життя.
Але існують ситуації, коли самотність можна розглядати як благо, тільки що називають її у цьому випадку усамітненням.
І дійсно, усамітнення – час для роздумів, пошуків, впорядвування свого внутрішнього світу, нерідко – поштовх до творчості. На самоті народжуються наукові відкриття і мистецькі шедеври.
Психологи відзначають, що чим вище інтелектуальний рівень людини, тим легше вона переносить самотність і тим більше потребує усамітнення. Адже такі люди живуть насиченим внутрішнім життям.
„Справжнє зростання душі можливе лише на самоті. На самоті визріває все істинне, глибоке, могутнє”, - писав видатний німецький драматург Герхарт Гауптман".
м. Київ, 4.11.2013