Піду у Рай ногами босими
рімейк
Б‘ю байдики уже не перший день -
Живу в полоні віршів і пісень,
П‘ю свіже молоко, їм чорний хліб
Вже протягом аж трьох лінивих діб…
Я плюнула на побут з висоти
І ніжуся в обіймах самоти.
В м’якеньку теплу ковдру загорнусь,
Сама собі чарівно усміхнусь…
І полечу над світом, ніби птах,
В далекий край, загублений в лісах,
Там буду, ніби Мавка лісова,
Забуду всі образливі слова…
Цілющої води з джерел нап’юсь,
До дивовижних квітів пригорнусь,
І загублюсь у травах росяних…
А потім знову в небо зоряне,
Що ніби поле, ще не оране,
Де місяць - плугатар на півдоби,
А зорі, як насіння для сівби…
З серпанком молодим я обіймусь -
Не знаю, чи на землю повернусь...
м. Київ, 2012р.
