26.11.2015 14:08
для всіх
176
    
  4 | 4  
 © Ольга Шнуренко

Світлі спогади

з рубрики / циклу «Філософські мотиви»

За хатою - трава шовкова росяна, 

Вузька стежина у зелений гай, 

Лежить пшениця у покосах скошена, 

Цілує сонце стиглий урожай…


У лузі річечка дзюркоче весело, 

Зелена пшінка й море лободи, 

Під вишнею - корито з перевеслами, 

Щоб колоски в`язати у снопи…


Подвір’я й сад заплетені віночками, 

Старенькі вікна шибками блищать, 

Танцює вітер з білими сорочками, 

Що випрані на сонечку висять…


А стіни в хаті пензлем розмальовані, 

Пишаються в куточках рушники, 

І спогади ятрять в душі схвильованій, 

Як вишиванку притуляю до щоки…


Вона вражає ніжними лелітками!

Дитинства спогад - в хаті край села, 

Де за столом щаслива мати з дітками, 

А на столі хлібина й глечик молока…


Сумую гірко й плачу за родиною, 

Назад вже не повернуться роки, 

Ніколи більше не піду стежиною

Ногами босими у купелі роси…

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 27.11.2015 17:34  Тетяна Чорновіл => © 

Ви дуже гарно описали спогади, дорогі серцю.
Такі спогади, мабуть,є в кожного. Тож читаючи Ваш вірш, тепло згадається і своє!

 27.11.2015 11:05  Уляна Яресько => © 

Ностальгійні, але дуже світлі рядочки... Так і ллється вірш, мов пісня-спогад про щасливе минуле. Прекрасно, пані Олю! Так тепло стало від Вашої поезії.

 27.11.2015 10:01  Тетяна Белімова => © 

Дуже зворушливий твір, Олю))
Особливо ось ці два катрени сподобалися:
"Подвір’я й сад заплетені віночками,
Старенькі вікна шибками блищать,
Танцює вітер з білими сорочками,
Що випрані на сонечку висять…
А стіни в хаті пензлем розмальовані,
Пишаються в куточках рушники,
І спогади ятрять в душі схвильованій,
Як вишиванку притуляю до щоки…"
Дуже гарно, хоч і трішки суму є на денці...

 27.11.2015 02:49  Панін Олександр Мико... => © 

Не сумуй, а радій, що було,
як було, то не зникне воно...
Хай дзвіночки дитинства твої
виграють, мов бджолині рої.