Жінка у вуалі
з рубрики / циклу «Пейзажна лірика»
Ось і осінь минула, згасає,
Вже зібралась в останній політ,
Як раніше, тепла вже немає,
І не тішиться сонцем зеніт…
Листопад шарудить під ногами
І шепоче мені: "Прощавай",
А на згадку дарує гербарій -
Кольорових листочків розмай…
Знов засмучена і стривожена,
Усамітнена йду у журбі,
Пурпурове і заворожене
листя тліє в пожухлій траві...
Тихий вечір на плечі лягає,
Обіймає мене, ніби шаль,
Я свій смуток у серці ховаю,
На обличчі - прозора вуаль ...
м. Київ, 29.11.2015
