03.12.2015 18:43
for all
98 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Тетяна Чорновіл

Йде людське все – мимо, мимо...

Йде людське все – мимо,  мимо... Переклад вірша Варлама Шаламова
«Все людское – мимо, мимо…»,
«Златые горы»

Йде людське все – мимо, мимо, 

В давнину календаря.

Тут єдине, неділиме –

Спів пташиний і зоря.


Грітий гострий запах м’яти, 

Шерех дальньої ріки.

Мить відради, біль утрати

Рівноцінні на віки.


Вітер теплий приголубить, 

Сльози з щік зітре мені, 

І метелик-самогубець

В костровім згорить огні.


____________________


Все людское – мимо, мимо.

Все, что было, – было зря.

Здесь едино, неделимо

Птичье пенье и заря.


Острый запах гретой мяты, 

Дальний шум большой реки.

Все отрады, все утраты

Равноценны и легки.


Ветер теплым полотенцем

Вытирает щеки мне.

Мотыльки-самосожженцы

В костровом горят огне.


Тетяна Чорновіл цікавиться

  • Хочете залишити відгук про прочитане?
  • Відгук

Публікації: Тетяна Чорновіл

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Сторінка: 1 з 5 | Знайдено: 26
Автор: Тетяна Чорновіл
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: ВАРЛАМ ШАЛАМОВ. Злотії гори;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 06.12.2015 13:47  © ... => Георгій Грищенко 

Дякую! Приємна Ваша увага! 

 05.12.2015 13:45  Георгій Грищенко => © 

Гарно. 

 04.12.2015 21:57  © ... => Каранда Галина 

То не моя вина, а Шаламова! 

 04.12.2015 21:53  © ... => Ольга Шнуренко 

Поетично!!! 

 04.12.2015 04:45  Серго Сокольник => © 

То за ПРАВДУ МЕТЕЛИКІВ! Прозит, Таню!) 

 03.12.2015 23:13  Ольга Шнуренко => © 

Коли душа-метелик на вогонь летить,
їй не завадить жодна мудра сила,
вона, напевно, знає, за коротку мить,
мов пелюстки, зів’януть її крила… 

 03.12.2015 22:30  Серго Сокольник => Каранда Галина 

Аха... Таки зачепило))) Ото ж))) 

 03.12.2015 20:55  Каранда Галина => © 

метелик - самогубець, другий за добу на Порталі)
світло - зло, воно заманює і губить метеликів...
оці останні рядки про метелика якось затулили мені увесь вірш... довелося перечитувати...