22.12.2015 03:33
для всіх
161
    
  3 | 4  
 © Серго Сокольник

Прозріння

Прозріння

Глянь в глибини своєї душі.

Що у них твоє серце питає? 

Квіти там, чи лише спориші?

Є ми там, чи таки вже немає?


Чи ще квітне, чи вже відцвіло

Те яскраве, що нам дарувало

Сонцесяйне натхнення тепло?..

...Мов вино молоде відіграло


В тих діжках яснозорих ночей, 

Де в часи поєднались лихії, 

Наче всупереч змісту речей, 

Наші душі й тіла, мов стихії, 


Що наповнили сенсом життя-

Цим казковим кохання бродінням...

Що ж ти бачиш? Нема вороття?

Стан душі має назву- Прозріння.


 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 23.12.2015 20:50  Марієчка Коваль => © 

Вашому ЛГ треба замість винця горілочки випити. А то якийсь злегка кволий :) Цікаво.

 22.12.2015 17:36  Тетяна Чорновіл => © 

Вірш чудовий, майстерний!
Але нехай Ваш ЛГ не прискорює те прозріння,
бо інколи воно є результатом "рубки з плеча", або попросту втечею!)))
Нехай вороття щасливою зірочкою з"явиться на небосхилі! ))

 22.12.2015 14:25  Георгій Грищенко => © 

Гарно, проникливо.