12.01.2016 23:42
для всіх
188
    
  4 | 4  
 © Серго Сокольник

Спомин

Спомин

Той же спомин... Еscape

У минуле... Як лист у конверті...

Там повітря таке-

Не надихатись... Мов перед смертю...


Там відлуння штормів

Доліта до алей опустілих

Неповторністю днів

Наших зустрічей, що відлетіли...


Там думки наші сплять, 

І залишена в поспіх тривога, 

Мов забуте маля, 

Притулитись бажає до когось...


Там тремтливі тіла

У кохання багатті палали, 

І згоріла зола, 

Мов молитва, у небо злітала...


Там кінчається час...

І обійми твої на пероні, 

Мов останнє прощай

З тихим схлипом під крекіт ворони...


...В потойбічні світи

До тебе простяглася дорога...

Я і ти... Я і ти...

Все скінчилось... Не буде нічого.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 16.01.2016 01:09  Вікторія Івченко => © 

"Я і ти... Я і ти...
Все скінчилось... Не буде нічого." Дивовижно. Правдиво.

 13.01.2016 13:01  Тетяна Чорновіл => © 

Чудово, хоч і з деяким відтінком безпорадності.

Та думаю, то настроєве.

Бо знаємо Ва...шого ЛГ)))

Так і повірили, що... не буде нічого)))

Трохи жартома. Та нехай ЛГ не спішить рубати з плеча отим "Все скінчилось". Бо над Маямі незважаючи ні на що чудова сонячна погода! :)))

Вірш чудовий, хоч і створений в болючу мить...

 13.01.2016 08:48  Георгій Грищенко => © 

Чудовий, поетично бездоганний та чутливий вірш.

 13.01.2016 08:36  Тадм => © 

тремтливий вірш, а за відсутність натуралізму (4 катрен) окремий плюс

 13.01.2016 00:31  Марієчка Коваль => © 

Хочу такий спомин!) Спокійний такий вірш...без випенрясів. Зворушливо