31.01.2011 12:42
-
396 views
    
rating 4 | 1 usr.
 © Світлана

Палітру вечірнього неба 

я бачу з вікна вагона 

і думаю знову про тебе, 

про тебе, моя любове

Вокзал десь далеко позаду, 

і стукіт коліс все частіше. 

Десь небо на землю впало, -  

їм буде удвох тепліше. 

Удвох... Ну а ми із тобою 

магнітів однакові мінуси. 

Відштовхуючись один від одного, 

навряд чи колись зустрінемось. 

Ночами і днями холодними 

в обіймах чужих будем грітися, 

і все ж почуватись самотніми... 

Як хочу з тобою зустрітися! 

Публікації: Світлана

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись