05.02.2016 03:14
для всіх
203
    
  5 | 5  
 © Панін Олександр Миколайович

Біль пам’яті

Біль пам’яті

За мотивами роману : Т. Белімова «Київ. ua»

Був шлюб – немає шлюбу. Були святі речі –
немає вже жодної святості…
… Все затоптати, змішати з брудом,
щоб не залишилося нічого чистого та прекрасного.
А потім можна якось жити далі,
знаючи, що в цьому світі вже не залишилось
навіть тіні від тих кимось оспіваних,
омріяних вищих цінностей…

… деміфологізація свідомості.

Т. Белімова «Київ. ua»


* * *

Лучшая сигара отдает паленым,
Слизкие окурки вместо «файф о`клок»,
Вечер наползает маревом зеленым,
С памяти незримый падает замок…
Монотонный ветер, заунывный вечер,
И тоске-кручине, видно, не помочь…
Оплывают свечи, прогорают свечи,
Бесконечный вечер, нулевая ночь…

Только сумрак вечный
с четырех сторон,
Вечер бессердечный -
не приходит сон.
Благодатный сон…

«Бессонница», фрагмент

Затоптати, 

Зруйнувавти

Залишки

І добра, і сімейного

Затишку, 

Щоб у пам’яті

Пустка зосталася, 

Там де спогади

Мешкали радісні .


Ці уламки кришталю

Коштовного -

Рештки пам’яті, 

Душу

Висотують, 

Ох, висушують, 

Ох, вичавлюють, 

Не лишають нічого

Духовного…

Наче щастя

В душі

Не співало.

Не співало.

Не існувало…



Голова сім’ї, 

Голова родини.

Чом ти втримати

Не зміг

Власної дружини…

Щастя – на шматки.

В серці – пустка-горе, 

А уламки ці крихкі

До тебе говорять:

- Не топчи нас, 

Чоловіче, 

В горобину ніч, 

Горе-тугу

Ти не скинеш

Легко з пліч:

Пошматуєш

І спотвориш, 

У багнюку

Запроториш.

Лад душевний

Не відновиш, 

Не каліч!


Не руйнуй нас, чоловіче, 

У недобру мить…

Час нещадний тяжко плине, 

Вічно пам’ять про дружину

Буде в тобі жить.

Без дружини втратиш

Крила, 

Бо дружина посадила, 

Доглядала і ростила

Цвіт-барвінок

У твоїй душі …

Ти ламаєш пам’ять люто, 

Та кохану не забути, 

Не уникнути спокути, 

Не гріши!

Важко жити, їсти, спати, 

Знов не зможеш покохати, 

Так, 

як жінку вперше полюбив…


Отже лялечки-красуні, 

Дуже гарні, дуже юні, 

На спокуси

Не марнуйте сил!


* * *

Істини слово палає

В нашому світі

Жорсткім:

- Чоловіків

«Колишніх»

Не буває,

А «колишніх»

Дружин –

Й поготів!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 05.02.2016 12:28  Олена Вишневська => © 

Чудово, Олександре Миколайовичу!

 05.02.2016 10:18  Тетяна Белімова => © 

Олександре Миколайовичу! Висловлюю Вам щиру вдячність за поетичне прочитання моєї дебютної роботи! Це безцінна підтримка для мене! І це надихає вчитися новому, опановувати мистецтво слова, писати нові речі!
Емоції переповнюють... Дуже і дуже Вам дякую!!!

 05.02.2016 08:31  Ольга Шнуренко => © 

Істини слово палає в нашому світі жорсткім: "Чоловіків «колишніх» не буває, а «колишніх» дружин – й поготів!"...

Я не знаю, чи є на цьому сайті розділ "Авторські афоризми", але я з упевненістю включила б цю цитату в збірку "Золоті розсипи афоризмів про життя"...