11.02.2016 20:25
для всіх
253
    
  3 | 3  
 © Савчук Віталій Володимирович

Додому…

Додому…

з рубрики / циклу «струни»


Все плеще й плеще дощ холодний 

Останні мізки вимива 

У хащі скигле вовк голодний 

Кінь заїдає вудила. 


І все коротший шлях до хати 

Нагайка воду розрива. 

Присліплі очі прагнуть спати 

І важче неба голова. 


Струмок жагучий лиже спину 

З долоні повід випада. 

Кінь зупинився. Вершник в глину. 

В обличчя мутная вода. 


Із ляку скочив, хижо гикнув 

Миттєво зброю ухопив… 

І зупинився. Ще не звик він,  

Що землю мир заполонив. 


Перехрестився. Шаблю в місто. 

Заскочив знову на коня 

З копит багнюка, наче тісто 

Вперед! Майбутнє здоганять. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 17.02.2016 16:10  Світлана Рачинська => © 

Чудово, пане Віталіє!!! Гарно пишете!

 16.02.2016 20:46  Сліпокоєнко Роман => © 

Гарно, дуже гарно написано!

 12.02.2016 12:18  Володимир Пірнач => © 

Класно.
Сподобався текст.

 12.02.2016 00:28  Ганна Коназюк => © 

Чудово написано! Як на мене, пане Віталію, то бездоганно!)) І форма і зміст - все гармонійно!