11.02.2016 20:25
for all
167 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Савчук Віталій Володимирович

Додому…

Додому…

Все плеще й плеще дощ холодний 

Останні мізки вимива 

У хащі скигле вовк голодний 

Кінь заїдає вудила. 


І все коротший шлях до хати 

Нагайка воду розрива. 

Присліплі очі прагнуть спати 

І важче неба голова. 


Струмок жагучий лиже спину 

З долоні повід випада. 

Кінь зупинився. Вершник в глину. 

В обличчя мутная вода. 


Із ляку скочив, хижо гикнув 

Миттєво зброю ухопив… 

І зупинився. Ще не звик він,  

Що землю мир заполонив. 


Перехрестився. Шаблю в місто. 

Заскочив знову на коня 

З копит багнюка, наче тісто 

Вперед! Майбутнє здоганять. 

Публікації: Савчук Віталій Володимирович

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 17.02.2016 19:31  © ... => Світлана Рачинська 

Щиро дякую за відгук! Завжди радий...)) Тепла Вам. 

 17.02.2016 16:10  Світлана Рачинська => © 

Чудово, пане Віталіє!!! Гарно пишете! 

 17.02.2016 07:45  © ... => Сліпокоєнко Роман 

Дякую, пане Романе! Заходьте...))) 

 16.02.2016 20:46  Сліпокоєнко Роман => © 

Гарно, дуже гарно написано! 

 12.02.2016 17:42  © ... => Володимир Пірнач 

Щиро дякую пане Володимир. Заходьте )) 

 12.02.2016 12:18  Володимир Пірнач => © 

Класно.
Сподобався текст. 

 12.02.2016 07:43  © ... => ГАННА КОНАЗЮК 

Дякую пані Аню. Радий що відгукнулося! )) 

 12.02.2016 00:28  ГАННА КОНАЗЮК => © 

Чудово написано! Як на мене, пане Віталію, то бездоганно!)) І форма і зміст - все гармонійно!