17.02.2016 23:37
для всіх
177
    
  3 | 3  
 © Бойчук Роман

Прощання

Прощання

В його сумних очах

Кохання і прощання -

Горять вогнями спогадів...Тримав

ЇЇ в своїх руках

І знав, ця мить остання:

Надії на повернення катма.


У погляді її -

Примари сподівання

Із невимовним відчаєм "ЛЮБЛЮ!"

Струмки гарячих сліз

Й пульсуючі страждання -

Тривожний танець під прощальний блюз.


В замках зімкнутих рук -

Ключі-синиці щастя

Собі мовчать минулого теплом.

Сердець їх перестук

Відлунням у зап"ястях -

Одним тріпоче зраненим крилом.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 19.02.2016 10:18  Тетяна Белімова => © 

Болюча тема... Про безнадію - згодна. Можна лишити все ж надію на повернення. Навіть необхідно)))

 18.02.2016 11:17  Віктор Насипаний => © 

добре написав. а якщо замінити - надії на повернення катма ( тобто мало). бо нема - то дуже категоричне. варто залишати промінчик. на те Божа воля... але це на твій розгляд, Ромчику. щасти!

 18.02.2016 07:52  ВАЛЕНТИНА => © 

Щемно, аж за край.