Трепетний вітер весни
з рубрики / циклу «ПОЕТИКА РОМАНА ВЕЛИЧКА»
Дякуючи за натхнення картині Романа Величка
«Ветер весны»
«Ветер весны»
Холод ціпить зима. Тут не місце весні.
Та на снігу підталу палітру
Мов метеликів крильця в тривожному сні
Сходять трепетом подихи вітру.
З дивним трепетом тим аж за хмари майну,
В золотаві тумани імлисті,
І недавніх бруньок шелестку шалину
Осягну в скреслім зеленню листі.
Бо хоч тала зима з ліку календаря,
Про кінець ще не відає тями,
Між хмарин легкокрилих досвітня зоря
Мріє трепетними відчуттями.
А весняного вітру нестримні ривки
Заколихують сни золотії,
І в засніжених мрій полохливі листки
Надихають квітучі надії.
