Екіпаж
з рубрики / циклу «ВАРЛАМ ШАЛАМОВ. Перші тайгові зошити»
«Прохожих взоры привлекает…»,
«Из первых таежных тетрадей»
Курять сніги з їзди стрімкої –
Мчить старовинний екіпаж,
В нім обрис Каті Трубецької,
Праісторичний наш типаж.
Тих коней вік поглинув тихо
З візком – прапращуром машин.
Кого сюди закине лихо,
Яких дружин!
Сто літ, як сніг, розтали швидко,
І повторятися дарма.
На жаль, некрасовським кибиткам
Дороги за моря нема.
Тут літаки і теплоходи,
До віз перепустки, квитки,
Капризи льотної погоди
І туги давньої ривки.
Тому, ковтнувши з чашки чаю,
Новини зчитую відтіль,
І з губернатором стрічаю
Честь, що пірнула в заметіль.
_
Прохожих взоры привлекает
Старинный русский экипаж,
В нём едет Катя Трубецкая,
Наш исторический типаж.
Но за сто лет устали кони,
Возок годится лишь в музей.
Кого сюда судьба погонит,
Каких друзей!
Не повторить им той попытки
И подражанье вовсе зря,
Увы, в некрасовских кибитках
Им не проехать за моря.
Тут самолёты, пароходы,
Билеты, визы, пропуска,
Нужна тут лётная погода,
Нужна старинная тоска.
Не лучше ли за чашкой чая
Досуга ради перечесть,
Как губернаторы встречают
Летящую сквозь вьюгу честь.