12.05.2016 21:00
18+
142 views
    
rating 5 | 6 usr.
 © Олена Вишневська

P.S. Постскриптум

P.S. Постскриптум

Нас впіймали. Здається, за чверть на годиннику – пізно.

Вигорають до попелу доторки, посмішки… дати.

Свищуть протяги, в тіло вриваються з криком наскрізно.

Відступати не гоже. Ми маємо /мусимо/ здатись.


Щось зачерствіло в грудях і зашморгом здавлює подих.

Рвучко тягнусь до неба – ще більше в’їдаються сіті.

Ми самі їх розставили. Лиш не торкай: шансів жодних!

Здійме вітер ганчір’ям цілунків натільне графіті


І розвіє над полем. Займуться, мов спомини, маки –

Двох розділених доль незгасимі самотні свічада.

І допоки ми знову знайдемось під сонячним знаком, 

Залишається падати, падати, падати, пада…

Публікації: Олена Вишневська

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 09.07.2016 15:41  © ... => Наталія Бугаре 

дякую Вам, Наталю! 

 09.07.2016 10:12  Наталія Бугаре => © 

Так щиро написано... так щемко і боляче... Гарна лірика. 

 14.06.2016 14:11  © ... => Тадм 

Дякую, Танюш) 

 08.06.2016 11:05  Тадм => © 

Оленочко, от вмієш зачепити... відчутне, дуже

 13.05.2016 11:44  Панін Олександр Мико... => © 

Отже - за Вами - сюжет... 

 13.05.2016 11:38  © ... => Панін Олександр Миколайович 

та схоже на загул, бо до харчування і вживання підозріливого відноситься дуже суворо!
Сказати відверто, воно в мене трішки лінькувате) то, може, і нам доведеться складати про його походеньки епопеї (головне, аби з хепі-ендом для нього і для мене) 

 13.05.2016 11:30  Панін Олександр Мико... => © 

Користь - поняття відносне, у випадку із Зеленим, воно ще й заплутане, гени кікімори даються взнаки. Який це мох цвіте? Може у Ельфі передоз, чи він не розрізняє поняття - "цвіте" та "зеление".
Може у нього весняне загострення під назвою "загул. В будь якому разі його здоров`ю нічого не загрожує. Добре хоч, що Воно, здається, поки що саги не складає про свої героїчні подвиги. Чи нам самим про нього епопею складати? 

 13.05.2016 10:43  © ... => Тетяна Ільніцька 

Танюшко, безмірно вдячна тобі за глибоке розуміння! Це дорогого вартує, тому ціную твоє чутливе серденько! 

 13.05.2016 10:42  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Олександре Миколайовичу, мені бракує слів подяки Вам, мій вірний друже!
П.С, До речі, каже Зелений, що саме в цю пору в лісі цвіте мох і проподає десь тижнями з дому, мовляв, збирає запаси на зиму))) Як гадаєте: дурить чи справді зайнявся якоюсь корисною справою? 

 13.05.2016 08:51  Тетяна Ільніцька => © 

Інколи варто впасти на самісіньке дно, аби відштовхнутися і жити далі...
Душевно й емоційно, як завжди, Оленочко, може, тому й таке близьке, зрозуміле, ніби рідне)) 

 12.05.2016 21:27  Панін Олександр Мико... => © 

Пада... пада... розжарений

мікс

вогню-снігопада...

Відбиваються

одне в одному

свічада пекельні,

це -

єднання зчарованих доль.

заздрість пекла,

благословіння надії, 

сумнівів заборонений 

плід...

Наші сіті розставлені хибно,

ми ловили себе,

щоб утриматись, щоб запобігти

перевищенню мас надкритичних,

від кохання розплавлених 

тіл...

А цілунків графіті , що кров`ю спливає,

Закружляло у небі сузір`ям

магічним...

ми здіймаємось в небо, пронизані

протягів

лезами. жалами,

голками злої геєни...


Ми не каємось!


В цьому

і кара,

і наше

болісне


благословення...