На Подолі
Я подумки вертаюся туди,
Де виросла… І серцем, і душею
Молюся, Боже… З рідною землею
Єднаюсь, проростаючи з води.
***
Прийти напитися з колонки,
Якої тут давно нема…
Дзвенить у серці – срібно й тонко –
Дитинства спогад… Я – сама.
Будинку нашого – немає,
Асфальт розтрісканий лежить…
Новітня музика лунає…
Летять хмарини у блакить.
Усе знайоме тут – до болю…
Квітують липи і жасмін…
На все твоя, о Боже, воля…
Низький, Подоле мій, уклін!
