До волі

з рубрики / циклу «ВАРЛАМ ШАЛАМОВ. Колимські зошити. Синій зошит»

Переклад вірша Варлама Шаламова
«К свободе, что жадно грызет сухари»,
«Синяя тетрадь»

До волі, що жадно гризе сухарі,

І жде, поки їй у цей чорний колодязь

Помилують зустріч царі.

В перемерзлій землі, у камінній цій ямі

Вдих і видих зими стережу.

Я лежу, мов мертвець, з неприродністю прямо

І покоєм своїм дорожу.

Срібні віти нависли над зводом темниці

І мете заметіль на біду.

Я в глибокім снігу, в тайнику-кам’яниці.

І не зміни, а смерті я жду.

К свободе, что жадно грызет сухари,

И ждет, пока ей в этом черном колодце

Назначат свиданье цари.

В этой стылой земле, в этой каменной яме

Я дыханье зимы сторожу.

Я лежу, как мертвец, неестественно прямо

И покоем своим дорожу.

Нависают серебряной тяжестью ветви,

И метелит метель на беду.

Я в глубоком снегу, в позабытом секрете.

И не смены, а смерти я жду.