Колисала мати немовля
І пісень тихесенько співала,
Просила в Бога за дитя,
Щоб воно щастя в житті мало.
Співала... Місяц за вікном
Сіяв, освітлював колиску,
Дитятко спало солоденьким сном,
І снили йому зорі близько-близько...
Крізь сон виднілась посмішка в дитя,
А мати нишком сльози витирала,
Та не від тяжкого свого життя,
А від того, що щастя знала...
Життя, нажаль, не може буть простим,
У нім є місце для складних моментів,
Та все мине, і щезне, як той дим,
І прийде час безмежних хепі-ендів!
Все колисала мати немовля,
І все йому тихесенько співала,
Та дякувала Богу за життя,
За те, що щастя мала ...
